Булінг. Як розпізнати і як діяти?
Булінг (англ. bully — хуліган, забіяка, цькування ) – це слово, яке вже кілька років у всіх на вустах. Булінг відрізняється від звичайного конфлікту тим, що агресивна поведінка здійснюється регулярно і умисно; агресор, зазвичай, має фізичну чи моральну перевагу над жертвою, після чого у останньої залишаються негативні переживання.
Чому це відбувається?
Булінг – явище суто соціальне, поширене як у дитячих, так і в дорослих колективах. Пов’язане воно із розподілом ролей між людьми: завжди є ті, хто претендує на лідерство, ті, хто надає перевагу «не висовуватися» і особи, на яких будуть звернені насмішки або агресивні прояви інших членів групи. Жодна з ролей не є «найкращою» або «найгіршою»; все залежить від того, наскільки комфортно почуває дитина або дорослий себе в ній. Але в процесі становлення колективу, особливо – дитячого, його учасники іноді обирають агресивні способи, аби самоствердитися і здобути бажане місце серед однолітків. Ось тут ми і зустрічаємося з явищем булінгу.
Негативна поведінка може проявлятися різними способами. Звідси, виділяють такі види булінгу:
·Психологічний: насильство, пов’язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість;
·Фізичний: умисні штовхання, удари, стусани, підніжки, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, пошкодження майна;
·Соціальний: ізоляція, уникання, витіснення з колективу;
·Кібербулінг: використання фото та відео з метою насмішок, надсилання образливих, загрозливих або шантажуючих повідомлень.
“Або ти, або тебе” .
Від чого залежить розподіл ролей в ситуації булінгу. Булінг називають «хворобою колективу», адже це не тільки дії булера проти жертви, але і спосіб реакції інших людей, що спостерігають за конфліктом. Причин, які змушують людину вдаватися до агресивних дій є чимало: нестійкість емоційного стану, низька самооцінка, потреба самоствердитися за рахунок іншого, особливості темпераменту, авторитарний стиль сімейного виховання, популяризація моди на силу в мас-медіа, негативний вплив референтних груп і неформальних лідерів, великі навантаження, що провокують втому і роздратування, приниження або некоректна критика.
Але і в ролі жертви людина або дитина опиняється не випадково. Агресор інтуїтивно відчуває вразливість особи, спричинену її психо-фізіологічними особливостями, як от: вади зору, слуху, опорно-рухового апарату, дуже високий або низький зріст, надмірна вага, колір волосся, недоліки вимови, низька самооцінка чи емоційна вразливість. В зоні ризику опиняються діти, у яких недостатньо сформовані соціальні навички: важко знаходять друзів, не вміють захиститися від вербальної чи фізичної агресії. Часто висока тривожність і може бути результатом несприятливої сімейної атмосфери. Або навпаки – гіперактивні діти, чия поведінка не відповідає усталеним нормам, імпульсивні.
Важлива роль в ситуації булінгу належить спостерігачам. Частина з них долучається до кривдника, інші – обирають тактику невтручання і лише від 10 до 20% намагаються якось допомогти, коли над кимось знущаються.
Поради для вчителів і керівників: дбайте про побудову дружніх стосунків в колективі. Конфлікти – це нормально, головне – вміти їх обговорювати а не вирішувати агресивним шляхом. Заохочуйте небайдужу позицію кожного члена колективу, плекайте атмосферу довіри, щоб кожен знав: ти важливий, ти маєш право на власне слово і на захист.
Що робити?
Якщо ви або ваша дитина стали жертвою булінгу, ви можете звернутися по допомогу до вчителя, психолога, соціального педагога (якщо це навчальний заклад); з офіційною заявою – до керівника закладу, Центру соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; до Національної поліції України. Якщо ви відчуваєте тиск, або стали свідком булінгу у своєму соціальному середовищі, зарадити цьому можна так: головне правило: РОЗКАЖИ.
Як зрозуміти, що ваша дитина піддається булінгу?
Якщо зовнішніх проявів немає, зверніть увагу на 9 найпоширеніших ознак:
1. У дитини мало або взагалі немає друзів.
2. Боїться ходити до школи або брати участь у заходах з однолітками.
3. Ходить до школи довгим шляхом.
4. Втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитися.
5. Приходить додому сумна, похмура, зі сльозами.
6.Постійно відмовляється йти до школи, посилаючись на погане самопочуття.
7. Має розлади сну.
8. Втрачає апетит, проявляє тривожність, має низьку самооцінку.
9. Якщо дитину шантажують у школі, вона може просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитися від агресора.
Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?
Інколи діти стають жертвами булінгу. Вони соромляться про це говорити і часто звинувачують себе. Можуть відчувати себе безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:
1. У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
4. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
5. Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків…).
7. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
10. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
11. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, батьків інших дітей.
12. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу.
13. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
14. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.
Як допомогти дитині, якщо вона виявилася агресором?
Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”.
2. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
3. Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.
4. Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
5. Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
6. Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
7. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
8. Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
9. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
10. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.
Порядок реагування на випадки булінгу в закладі освіти
1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу, стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.
Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі.
2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу:
– невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
– за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
– повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
– повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
– скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі – комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.
Зразок заяви
Директору Підгірської гімназії
Ользі Івоняк
ПІБ заявника (повністю)
___________________________________
Домашня адреса:_____________________
Контактний телефон:_________________
ЗАЯВА
Я, ____________________________________ , інформую про випадок булінгу над учнем (ученицею) __________________________________________ з боку _______________________ або групи учнів:___________________ .
(Далі в довільній формі викладаються докладно всі обставини)
Прошу розглянути ситуацію, що склалася, та прийняти відповідні управлінські рішення.
До заяви додаю фото- та відеоматеріали (за наявності).
Дата Підпис
План заходів
спрямованих на запобігання та протидію булінгу
в Підгірській гімназії
на 2024-2025 навчальний рік
№з/п | Назва заходу | Термін виконання | Відповідальні |
1 | Опрацювання нормативно-правових документів щодо профілактики негативних проявів в учнівському середовищі | Серпень, вересень | Адміністрація, педагогічні працівники |
2 | Участь педагогічних працівників школи в практичних семінарах, вебінарах, майстер-класах, тренінгах з питань протидії булінгу та кібербулінгу (в тому числі онлайн) | Протягом року | Педагогічні працівники |
3 | Розміщення та оновлення інформаційних матеріалів щодо профілактики булінгу на сайті закладу освіти | Протягом року | Психологічна служба, педагог-організатор |
4 | Перегляд відеофільмів, соціальних відеороликів з питань булінгу та кібербулінгу в учнівському середовищі із подальшим обговоренням проблемних ситуацій на виховних годинах. | Протягом року | Класні керівники, практичний психолог, соціальний педагог |
5 | Діагностування рівня напруги, тривожності, дезадаптації в учнівських колективах: -спостереження за міжособистісною поведінкою здобувачів освіти; -діагностика мікроклімату, рівня згуртованості класних колективів та емоційних станів здобувачів освіти; -соціальне дослідження наявності референтних груп та відторгнених учнів у колективах; -визначення рівня тривожності та депресії учнів. | Протягом року | Практичний психолог, соціальний педагог |
6 | Пам’ятки для батьків «Як допомогти дитині впоратися з агресією» | Протягом року | Психологічна служба |
7 | Проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх стосунків (1-4 класи) | Постійно | Класні керівники 1-4 класів |
8 | Просвітницькі заходи в рамках акції «16 днів проти насильства»: «Вчимося толерантності» «Стоп – булінг!» «Як не стати жертвою насильства» «Кібербезпека підлітків» | Листопад-грудень | Психологічна служба, класні керівники |
9 | Година спілкування з учнями 1-4 класів на тему «Дружба – це сила», «Моя поведінка в конфліктній ситуації» | Березень, квітень | Класні керівники 1-4 класів |
10 | Тренінгове заняття з учнями 5-6 класів «Мистецтво спілкування» | Листопад | Психологічна служба |
11 | Тренінгове заняття з учнями 7 класу «Безпечна поведінка в інтернеті» | Грудень | Психологічна служба, класні керівники 7 кл. |
12 | Виховна година з учнями 5-9 класів «Запобігання насильству серед дітей. Правила безпечної поведінки» | Листопад – лютий | Класні керівники 5-9 кл. |
13 | Психологічна гра з учнями 8-9 класів «Коло безпеки» | Березень | Психологічна служба |
14 | Пам’ятки для батьків «Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу», «Що робити, якщо ви стали свідком булінгу», «Що робити, якщо ваша дитина агресор» | Протягом року | Психологічна служба |
15 | Пам’ятки для дітей «Якщо ти – жертва булінгу» «Якщо ти – свідок булінгу» «Куди звернутися у випадку булінгу» | Лютий | Психологічна служба |
16 | Круглий стіл для педагогів «Булінг у школі як чинник психічного нездоров’я» | Січень | Психологічна служба, педагогічний колектив |
17 | Індивідуальні консультації з учнями, батьками, педагогами щодо профілактики булінгу | Протягом року | Психологічна служба |
18 | Зустріч з працівниками ювенальної поліції з питань профілактики насильства | Протягом року | Педагог-організатор |